12.02.2014 19:54
18+
375 views
rating 5 | 3 users
 © Лілія Ніколаєнко

Цукрові тумани

(Цикл "12-ть казок місяця")

Укрилось небо ковдрою бажання

У темно-оксамитовий полон 

Нас манять фіолетові тумани, 

Ми дихаємо ночі в унісон. 


Зірками проростають дивні ноти, 

Кладуть серця на музику жаги. 

Ніжніший невагомості твій дотик, 

Мені дарує райські береги.


І перли слів палких, як насінини, 

У землю щастя падають… ростуть… 

Люби цю ніч… Цілуй мене невпинно! 

Пізнаємо гріха блаженну суть… 


Я – спіла ніч, а ти – її коханець. 

Напившись диво-місячних пісень, 

Прокинемось в цукровому тумані, 

Нектаром із казок почавши день.


Лілія Ніколаєнко цікавиться


Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 13.02.2014 13:43  © ... => Тетяна Ільніцька 

Дуже дякую!!! 

 13.02.2014 10:02  Тетяна Ільніцька => © 

Красиво! Мелодійно! 

 12.02.2014 23:38  © ... => Олена Вишневська 

Дякую! 

 12.02.2014 23:37  Олена Вишневська 

Ніжно! Гарно! 

 12.02.2014 20:11  © ... => Мальва СВІТАНКОВА 

Щиро дякую!!! 

 12.02.2014 20:03  Мальва СВІТАНКОВА 

Надзвичайно ніжна поезія. Чудово!!!