12.02.2014 19:54
лише 18+
446
    
  3 | 3  
 © Лілія Ніколаєнко

Цукрові тумани

(Цикл "12-ть казок місяця")

Укрилось небо ковдрою бажання

У темно-оксамитовий полон 

Нас манять фіолетові тумани, 

Ми дихаємо ночі в унісон. 


Зірками проростають дивні ноти, 

Кладуть серця на музику жаги. 

Ніжніший невагомості твій дотик, 

Мені дарує райські береги.


І перли слів палких, як насінини, 

У землю щастя падають… ростуть… 

Люби цю ніч… Цілуй мене невпинно! 

Пізнаємо гріха блаженну суть… 


Я – спіла ніч, а ти – її коханець. 

Напившись диво-місячних пісень, 

Прокинемось в цукровому тумані, 

Нектаром із казок почавши день.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 13.02.2014 10:02  Тетяна Белімова => © 

Красиво! Мелодійно!

 12.02.2014 23:37  Олена Вишневська 

Ніжно! Гарно!

 12.02.2014 20:03  Мальва СВІТАНКОВА 

Надзвичайно ніжна поезія. Чудово!!!