11.01.2013 14:06
для всіх
300
    
  6 | 6  
 © Лілія Ніколаєнко

Мені так мало Вас...

Мені  так  мало  Вас  в  коротких  снах,

У  серці,  на  вустах,  і  у  молитвах.

Я  п’ю  настій  з  нектару  і  вина,

Але  ніяк  не  можу  ним  зцілитись.


Ви  –  мрій  моїх  серпанок  золотий,

Казкова  акварель  п’янких  ілюзій,

Ви  –  пісня  неземної  висоти,

Ви  –  дотик  найчарівнішої  музи.


Та  заздрю  випадковим  я  очам,

Що  можуть  це  блаженство  споглядати,

І  слухати  Вас  голос  повсякчас  –

Медових  солов’їв  палкі  сонати.


Одним  бажанням  нині  я  живу  –

Побачити  Вас  знову  наяву…



2012р.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 11.01.2013 21:03  Сашко Новік 

гарно

 11.01.2013 19:14  Тетяна Белімова => © 

Дуже гарно!

 11.01.2013 15:55  Бойчук Роман 

ШЕДЕВРАЛЬНО!!!

 11.01.2013 14:18  Тетяна Чорновіл 

Гарно!