11.01.2013 14:06
for all
233 views
    
rating 5 | 6 usr.
 © Лілія Ніколаєнко

Мені так мало Вас...

Мені  так  мало  Вас  в  коротких  снах,

У  серці,  на  вустах,  і  у  молитвах.

Я  п’ю  настій  з  нектару  і  вина,

Але  ніяк  не  можу  ним  зцілитись.


Ви  –  мрій  моїх  серпанок  золотий,

Казкова  акварель  п’янких  ілюзій,

Ви  –  пісня  неземної  висоти,

Ви  –  дотик  найчарівнішої  музи.


Та  заздрю  випадковим  я  очам,

Що  можуть  це  блаженство  споглядати,

І  слухати  Вас  голос  повсякчас  –

Медових  солов’їв  палкі  сонати.


Одним  бажанням  нині  я  живу  –

Побачити  Вас  знову  наяву…



2012р.

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 11.01.2013 21:28  © ... => Тетяна Чорновіл 

дякую) 

 11.01.2013 21:27  © ... => Бойчук Роман 

дякую))) 

 11.01.2013 21:27  © ... => Тетяна Белімова 

дякую) 

 11.01.2013 21:27  © ... => Олександр Новіков 

дякую) 

 11.01.2013 21:03  Олександр Новіков 

гарно 

 11.01.2013 19:14  Тетяна Белімова => © 

Дуже гарно! 

 11.01.2013 15:55  Бойчук Роман 

ШЕДЕВРАЛЬНО!!! 

 11.01.2013 14:18  Тетяна Чорновіл 

Гарно!