Янгол
Якось я янгола зустрів.
Вона була в людській подобі
Одразу не помітив крил,
та й німбу не було на лобі.
На вигляд й справді як людина,
Привітна, гарна й справді мила...
Та тільки потім я помітив,
Що в серці в неї світла сила.
Вона була зі мною поруч,
Мене завжди оберігала,
Була мені чудовим другом,
мені в усьому помагала.
Я іноді робив дурниці,
Її часом не помічав,
Засліплений любов`ю злою
Її, бувало, ображав.
Хотів я бути не із нею,
Хоч знав, що цьому не бувати,
ТА все ж продовжував уперто
До себе почуттів чекати.
Вона ж була зі мною поряд,
І бачила як я страждав,
Та чому був такий сумний я
Їй так ніколи й не казав.
Чом не побачив я раніше,
Що щастя моє поруч було
ЩО не із тою хочу бути.
Чом серце моє це забуло?
Та янгол мій зі мною поруч,
Мене ще досі опікає,
І я як можу, в ролі друга,
ЇЇ також оберігаю.