Ніч
А за вікном неспішно достигає ніч,
Розстелює шовкове покривало невідомості,
Перериває течію утомлених облич,
І переносить в сон у стані невагомості...
У сріблі ясних зір ховає таємниці,
І посмішкою місяця із неба виглядає.
А ліхтарі замучені, немов земні зіниці,
Невтомно темінь мороку промінням розганяють.
Сузір`ями небесними шука нові історії,
Освітлює закоханим майбутнього дороги.
І тінями химерними заходить до домівок,
Несучи дітлахам нові страхи й тривоги.
Когось ця ніч ошукує, збиваючи зі шляху,
Комусь дарує шанс звільнитись від неволі,
Комусь вона покажеться удачі світлим птахом,
А комусь стане катом, гінцем лихої долі.
Комусь дарує ніч солодкий час любові,
Години плотський втіх, і похоті услад,
Когось лишає ніч у глузді нездоровім,
Одного в самоті, у бездні людських вад.
Ця ніч для мене знову немов випробування,
Думки мої дурні приходять в темний час,
Та з першими проміннями у завтрашнім світанні
Всі демони нічні як завжди зникнуть враз...