28.06.2010 03:38
-
857
    
  1 | 1  
 © Романтик

Сучасний заповіт Кобзаря

Як умру то поховайте  

мене серед міста, 

на майдані центральному, 

на вулиці "чистій", 

Щоб Міськраду було видно, 

А не Дніпро, кручі, 

Бо давно вже не реве 

Борисфен "ревучий". 

Щоб я бачив кожен день 

о восьмій годині, 

як з домівок виповзають 

жителі Вкраїни, 

І як мчаться на роботу, 

долю проклинають, 

коли на міських дорогах 

в пробках застрягають. 

Щоб я бачив, як у місті 

попсувались люди, 

як їм людськії пороки 

засіли у груди... 

Як над містом чорна хмара 

Сонце затуляє... 

Нема життя у місті, 

Немає, немає! 

Як же ж можна, добрі люди, 

Із цим злом прожити?  

А ще гірше - цеє зло 

ще й самим робити??? 

Де ж поділись доброта, 

і людські чесноти? 

Поки вони не повернуться, 

прошу люди, доти 

Поховайте мене в полі, 

В полі серед жита,  

Та щоб жахів я не бачив 

Очі зав`яжіте, 

І як людяність поверне 

До вашого крову - 

Ось тоді пом`яніть мене  

Незлим тихим словом. 

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
Не знайдено або поки відсутні!