Хіміки
з рубрики / циклу «Послання до коханого»
Хай ртуть біжить по столу, як по думці,
Нехай собі горить отой метан –
Я напишу тобі рівняння Вюрца,
Бо вже не можна вірити словам.
Я вже не знаю, що тобі казати.
І формул наче більше вже нема…
Не тільки був письменник бородатий,
І хімік був такий собі – Дюма.
І Вагнер був, і теж хімічив гарно,
А ще - мільйони, сотні, тисячі!
Бо кожен не сприймав цей світ буквально,
Хімічні мрії не ламав, як ти!
Якщо у світі зникне слово в думці
І людство ще буде котитись вниз,
Я напишу тобі рівняння Вюрца,
Покину це усе… Й втечу у ліс.
