Бідолашний Мурко
з рубрики / циклу «Про долю»
Березень не за горами,
Коти, мов здуріли,
Верещать попід хатами,
Геть вже знахабніли.
Ну і наш Мурко подався,
В хаті не сидиться,
Аж тут миттю схаменувся,
Він не кіт, а киця.
Ох господар – душа клята,
Нехай тобі грець,
Не діждати Мурку свята,
Коханню кінець.
А господар, як той хряк,
До дівок моргає,
У коханні він мастак,
Міць кнурячу має.
Мурчик голову ламає,
Яка та стерилізація,
Під хвіст стоїть заглядає,
Що за конспірація?
м. Славута,
