16.02.2014 03:16
лише 18+
241
    
  6 | 6  
 © Оля Стасюк

Не любила тебе... спочатку

Не любила тебе... спочатку

з рубрики / циклу «Послання до коханого»

Не любила тебе спочатку –

Так, хотілося більше гратися.

Просто осінь прийшла на грядки,

Вже пора було закохатися.


Ціле літо дивилась вовком –

Чим не привід, скажи, кохання?

Осінь тихо стелила шовком

Перші погляди і зітхання.


Жовтень-місяць у небо зринув,

Став холодним і поневоленим...

І навіщо мене відкинув?

Закохалась – як збожеволіла...


Уникала тебе щосили –

Ти ж не був вже таким довірливим!

Я взаємності... Не просила.

Але болю – також, повір мені!


Ось кінця добігає лютий –

Відпусти, ну прошу, награлася,

Я ж очима твоїми скута!..

Видно, надто аж закохалася.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 17.02.2014 12:56  Олена Вишневська 

Гарно...
Олю, ну якби ж то можна було собі планувати такі почуття, і болю було б менше і сліз, але де ж ефект уже буде не той ;)

 17.02.2014 11:53  Деркач Олександр => © 

сподобалось)...згадав)) - единственная игра которая стоит свеч это любовь)))

 16.02.2014 18:09  Ганна Коназюк 

Гарно, душевно! Незалежно від того, чи взаємне кохання чи ні,чи відверте, чи приховане - це чарівне почуття має велику рушійну силу і творить чудеса... Від цього воно прекрасне!...)))

 16.02.2014 11:16  Тетяна Белімова => © 

Де межа між грою і не-грою? Кохання відпустити не може))) Його треба пережити! Ти ж сильна, Олю))) Боліти не буде вічно!