Злочин Герострата
з рубрики / циклу «Історичне»
Ох, як летить, ох, як вогонь летить!
Серця отак не здатні запалати.
А Герострат кричав: «Нехай горить!»
І… Не змогли забути Герострата.
Воно палає – лий його, не лий,
Це ж склалося в самому піднебессі!
Тепер всі знають – був колись такий,
Родився й жив у давньому Ефесі.
Сто двадцять років храм стояв собі –
Отак стояв, на самому болоті,
І тут раптово зникнув у вогні
Заради незавершених утопій!
Тоді іще ніхто з міщан не знав,
Що Артеміді більше тут не жити.
А Герострат… Ну ж він не будував.
І не йому було цей храм палити.
