Метіль, завія, сніговиця...
Метіль, завія, сніговиця,
Хуртеча, хижа, завірюха…
І мерзнуть руки в рукавицях,
Од вітру аж синіють вуха.
За комір я лице ховаю,
Повільно ковзну до крамниці.
Зимою літа я чекаю –
Воно мені ночами сниться.
А сніг хрумтить – на серці туга.
Безбарвне все таке навкруги.
Набридло біле все навколо –
Пробач мене, Святий Миколо!