25.02.2014 23:05

18+

333

10 | 10

 © Оля Стасюк

Кінець лютого 2014

з рубрики / циклу «Не хочу стояти осторонь (Революція гідності)»

Злітає сніг на захололу землю,

Важкі вітри насупились зрання.

Ми ж не для них робили все, напевне?

Не варто зараз жити навмання!

Тепер все інше. Це ще не свобода,

Але вже крок до неї. Навпрошки.

Ми довели, що воля – це природно,

Що українці – більше не хохли.

Живучі ми. Щоб не було, живучі.

Такі, як сталь, як дика міць степів!

І те, що ми змінились так разюче,

Ніхто з народів досі не зумів.

Отож, рідненькі, не торкаймось скверни,

І не піддаймось хитрощам людським.

Ми ж відстояли українську землю?...

Відстоїмо і натиски зими.