Впевненiсть в майбутнє

з рубрики / циклу «Були б в мене рила»

Так буває, коли в хаті Муза заночує.
Не відпустить мою душу, серце не вгамує...

Чую плач та тихий гомін, серце розриває.

Що то діється навколо, та хто його знає?!

То душа моя самотня плаче і страждає,

Не живеться наодинці, спокою немає.

Мою душу заточили, як птицю в клітину.

Відчиню я ті дверцята, на волю полину.

То летіла б вона вільно по рідній країні,

І лунали б ті промови скрізь по Україні.

Та надію на майбутнє будемо ми мати,

Бо в могутнішій країні волю не здолати.

Нехай кожний, хто кохає, промову цю чує,

Свою рідну Україну, та не засумує.

Є надія на свободу де щастя і воля.

То, тримайтесь брати й сестри, усміхнеться доля!

Тільки впевненість в майбутнє всім нам помагає,

Сила волі й міцність духу кордонів немає.