12.03.2014 16:22
18+
142 views
    
rating 5 | 6 usr.
 © Наталя Паньків

І дами грали в покер, преферанс,

І кавалери бились на дуелі,

І вдалину з палацу – тихий вальс

З потужним голосом віолончелі.


На сукні довгій вИсів пишний бант,

І голі плечі, і стрункі корсети.

І все життя, мов безтурботний бал,

Для них поет писав свої сонети.


Тепер, як бачиш, вілли золоті,

Що понад плесом довгими рядами.

Тікай, поете, що є сил звідтіль,

Допоки твою музу не украли,


Бо украдуть, сплетуть міцний канчук,

І висічуть Евтерпу що є духу,

Засиплять життєдайний акведук,

І вже не муза, а об’єкт наруги.


Ти не зважай на гроші і чини,

На модні сукні, сороміцькі блуди,

Але твори! Любов, добро твори

І вольним соколом лети між люди!

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 18.03.2014 01:02  Марина Моренго => © 

Дуже сподобалось! Абсолютно занурилась в атмосферу. 

 13.03.2014 00:21  Деркач Олександр => © 

Цікаво, сподобалось 

 13.03.2014 00:06  Тетяна Ільніцька => © 

Дуже-дуже! Вдалося відтворити дух тієї доби. Геній і натовп... 

 12.03.2014 21:47  Мальва СВІТАНКОВА => © 

Про акведуки -цікаво, ніде не зустрічала у віршах.
Загалом - Чудова поезія!