ПОРА БЛАГОВІСНА
На тих попелищах, де дух вільний згинув...
Весна - час оновлень, весна - час замріянь,
Коли в кожнім лоні зерно світла зріє
З малого - в велике, з миттєвого - в вічне,
Де в Істини ріках вмиваються вічі.
Весна - час пробуджень і час для прозріння,
Пора, щоб позбутись всього, що є тлінне,
І скинути маски, що душу неволять,
Щоб більше не впасти, пізнавши смак Волі.
Весна - час просвітлень і час неповернень
До скверни, що в`їлась нам навіть у гени,
Пора благовісна - зродити Людину
На тих попелищах, де дух вільний згинув.
Весна - час пробачень і час для розкаянь,
Бо в кожнім з нас наче - і Авель, і Каїн,
Стикається світло з пітьмою в двобої...
Весна - час для іспиту перед собою!