ДИСКОТЕКА
Розколовши беззахисну тишу,
Присмоктавшись отруйним кліщем,
Душу й розум безжально, зловтішно
Світломузика спалює вщент.
Ось блукає дівча миловиде,
Осінь жевріє в юних очах,
Посміхається наче сновида,
Щоб сховати нав’язливий страх
Хоч у мене давно сиві скроні,
А ти ледь починаєш життя –
Ми обоє для світу сторонні,
Для юрби наші мрії - сміття.
Між проваллями в’ється стежина,
Пропонує оманливий шанс -
Чи підступно веде до загину,
Чи рятує знедолених нас?
Познайомила нас дискотека,
Ми самотні раніше були.
А тепер над безоднями пекла
По стежині пліч-о-пліч пішли.