Козел і вівця

з рубрики / циклу «Про долю»

Одружився козел з вівцею,

Сміються всі в стійлі,

А він з дружиною своєю,

Щодень на дозвіллі.

То високо йдуть у гори,

То далеко в хащі,

Кажуть їх чекає горе,

Вони вдвох пропащі.

А вони собі у парі,

Мовби одне ціле,

Не розлучать їх ті чвари,

Геть все наболіле.

м. Славута,

Візьміть участь в обговоренні

ВІрш дуже символічний і мудрий! Буває, що ті котрі сміються набагато гірші за козлів і овець. Просто в дзеркало давно не дивились!

07.04.2014 01:42 Ганна Коназюк

Ех... Любов!))) Веселий віршик і змістовний! Згадалась баєчка Глазового про козу. Там в кінці таке - " що для баби гріх тяжкий, для кози - прекрасно!"...))))



+++ +++ Зберегти, як скаргу

Візьміть участь в обговоренні

Виберіть розділ