Пікнік
з рубрики / циклу «Мої гуморески»
Дід у баби знахабнів,
На пікнік йти захотів,
– Маринуй, бабо, балик,
Їсти будемо шашлик.
Бачиш всі до лісу йдуть,
Торби ледве волочуть,
Я також хочу гуляти,
Досить на печі лежати.
Пішов в лавку взяв коньяк,
Похвалитись був мастак,
Несе в сітці, всі дивіться,
І слиною подавіться.
Та не довго хіпував,
Зачепивсь, на землю впав,
Розлетілась вмить пляшина,
Дід заплакав, як дитина.
На дорозі стоїть баба,
Дід упав, вона і рада,
– Що гуляка, погуляв,
Скільки грошей промотав?
Іди вилизуй свій коньяк,
Ну, а може щось не так?
Защіпну двері до хати,
На природі будеш спати.
Погодуєш комарів,
Пікніка він захотів,
– Досить, бабо не бурчи,
У плиті йди розтопи.
На пательні шашлик жар,
І не треба нам цих чвар,
Будемо в садку гуляти,
З солов’єм разом співати.
Самогон, де, признавайся?
Досить, бабо, не знущайся,
Геть не до смаку коньяк,
На ура піде первак.
м. Славута,