08.04.2014 19:45

для всіх

312

7 | 7

 © Тетяна Чорновіл

ЖАДАННЯ

Ноктюрн

Між пелюстя застиглого сну

Таїною тремкого жадання

Сходить мить вечорова остання

В абрикосову ніч запашну.

Тануть тіні в безмірнім танку

Серед дива жаданого цвіту,

Хоч вистукують несамовито

Серця сполохи в тишу лунку.

Ніжить ніч запашна з пелюсток

Легковажний нектар застороги

Так жадано! Скуштую лиш трохи!

Необачно… Ковток… Ще ковток…