03.08.2010 13:57
-
1302
    
  5 | 6  
 © Ганна Глок

Україна - це я

Я сказала мамі:"Розкажи", - 

Бо ж цікавиться усім дитина. - 

"Зрозуміть, будь ласка, поможи 

Що ж таке, нарешті, Україна?" 


Мати посміхнулася мені, 

Посадила собі на коліна: 

"Бачиш оцю мапу на стіні? 

Та це, доню, ще не вся Вкраїна. 


Це міцна родина за столом 

І духмяна квіточка у лузі, 

Пісня, що лунає за селом 

І сорочка вишита в бабусі. 


Це міста великі і малі, 

І ласкаве сонце золотеє, 

І краплини крові на землі, 

Що твій прадід проливав за неї. 


Добрі люди, щедрий урожай, 

І співоча мова солов`їна... 

То ж люби, дитино, рідний край, 

Бо одна на світі Батьківщина." 


Зрозуміла щастя я своє: 

І як часткой часу є година, 

Як краплина в морі морем є, 

Так і я - маленька Україна. 



2010 р.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
Не знайдено або поки відсутні!