12.04.2014 00:51
для всіх
203
    
  4 | 4  
 © Панін Олександр Миколайович

НЕБЕС СУРОВЫЕ ДАРЫ…

Встретились однажды жизни наши

Души и сердца горят в огне,

Бесконечно пьем страданий чашу,

Будто сладость прячется на дне.


Слиты вместе радости, печали,

Надо боль щемящую хранить,

Только бы родные не узнали,

Только бы им сердце не разбить.


Так уж,видно,этот мир устроен:

Платим болью за Небесный Дар,

Сладостный божественный нектар

На горчайшей горечи настоян!

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 14.04.2014 00:57  © ... => Тетяна Белімова 

Так же как Навь и Правь, Инь и Янь. Вывод один: нигде нет покоя.Ну и пусть! Спасибо!

 13.04.2014 22:45  © ... => Світлана Рачинська 

Ваша оцінка дає силу для подальшоЇ праці. Дякую.

 13.04.2014 22:40  © ... => Ганна Коназюк 

Дякую за щірий відгук.

 13.04.2014 22:39  © ... => Деркач Олександр 

Ваша підтримка дуже важлива.

 13.04.2014 13:14  Деркач Олександр => © 

Гарно

 12.04.2014 12:22  Тетяна Белімова => © 

Так часто бывает - горечь и сладость слиты воедино!

 12.04.2014 00:59  Ганна Коназюк => © 

Вишукана поезія... Особливо вражає третій катрен. Гарно!!!

 11.04.2014 23:39  Світлана Рачинська => © 

Мудро і життєво так...
Дуже гарно!