Словесна війна

з рубрики / циклу «Про долю»

Ох, напруга в Україні,

Дід весь почорнів,

Не забуде він й до нині,

Тих страшних часів.

Йшов в атаку без вагань,

Ворог, аж тремтів,

З тих страшних поневірянь,

Вижити зумів.

Українці, росіяни,

Було – одне ціле,

Наступ ворога здолали,

Чорне – стало біле.

А тепер, що за біда,

Як те зрозуміти?

Страшне слово те – війна,

Як переварити?

Нема сили воювати,

Усе тіло тремтить,

Як же справу ту владнати?

День і ніч не спить.

Слово кажуть, немов спис,

Дід давно те знає,

Над комп’ютером завис,

Словом в бій вступає.

Йде словесна та війна,

День і ніч без впину,

Сімдесята йде весна,

Як визволив Україну.

м. Славута,