Різав
з рубрики / циклу «UKR1.415beta»
Вона щоразу його пізнавала,
сильну руку та юне обличчя,
і добровільно давала,
різать себе на збіжжя.
І вперше вона раділа,
і майже не чула болю
бо знала, що зранене тіло
життям проросте поволі.
А він сім"я їй клав у рани
і рясно зливав водою,
і сонячний промінь, весняний
згодом її погоїв.
А вдруге вона боялась,
та й в нього тремтіли жили
та волю в кулак зібравши,
одне одного вони боронили.
І вона розліталась шматками,
а він сіяв вогонь невпино,
і димілось під його ногами,
стріляних зерен латунне лушпиння.
А втретє вона кричала,
кляла за цю прямокутність,
його ж рука краї підчищала,
а очі з"їдала відсутність.
І між ними зв`язок тоді зник,
а виростала лише напруга,
коли він ховав у ній
на війні полеглого друга.