17.04.2014 10:53

лише 18+

199

3 | 3

 © Антоніна Грицаюк

Кохання не вмирає

з рубрики / циклу «Про долю»

Листи писав, а тоді рвав,

Втекло багато вже води,

Адресу він ще пам’ятав,

Та змило вже дощем сліди.

Давно травою заросла,

Ота протоптана стежина,

Вона ще юною була,

Тепер для іншого дружина.

А він кохає і до нині,

Листи, мов сповідь кожен день,

Соловей співає на калині,

А він не чує тих пісень.

Палке не страчене кохання,

Усе життя до неї йшов,

Здолало геть його страждання,

В серці розраду не знайшов.

Самотність точить, мов іржа,

За що ті муки, він не знає,

Скотилася скупа сльоза,

Чому ж кохання не вмирає?

м. Славута,