21.04.2014 17:20
лише 18+
197
    
  2 | 2  
 © Ірина Червінська-Мандич

Без одягу не бережу перстенів.

На перса – віск, вода і знову віск,

І глибина проникнення шалена,

І колір перемоги – білий сік.

У скронях – Морзе зваби, Ворхол згуби

Фотографує твої імена.

Ти – гріх, але ті очі і ті губи –

Це чаша, ще не випита до дна.



20.04.2014

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 22.04.2014 09:19  Тетяна Белімова => © 

Це чаша, ще не випита до дна??? Дуже пристрасно! Натхненно! Якщо про кохання - то тільки так!

 22.04.2014 08:43  Світлана Рачинська => © 

Так завуальвано і відверто водночас... Дуже класно)

 21.04.2014 19:33  Маргарита Проніна => © 

Вау, а я думала, що не люблю віршів, ну лише крім деяких. Оцей - саме такий. "Ворхол згуби

Фотографує твої імена" -  круто!