Зоряні фантазії
Я з вікна спостерігаю,
Як рясніють зорі,
І легкі хмарки літають
Чисті та прозорі.
Мрій планет барвистих
Нам не розгадати.
Зоряне намисто
Людям не дістати.
В небеса вдивляюсь,
Думаю-гадаю,
Може здогадаюсь,
Що за небокраєм?
Чи ростуть там квіти,
Чи зимою в’южить?
А зіркові діти
Ходять по калюжам?
А рясти зелені
Луки укривають?
А жита вогнені
В полі підростають?
Чи співа у лісі
Соловей завзято,
Чи живуть у стрісі
Жваві гороб’ята?
На зіркову браму
В захваті дивлюся,
З іншими світами
Радо поділюся
Благами земними,
Ніжною красою,
Мріями ясними,
Срібною росою.
Я сиджу до ранку
На вікні й чекаю-
Раптом тут на ганку
Зірочку спіймаю.
Заведу розмову-
Хай розповідає,
Таїнство зіркове
Людям розкриває.
Набридать не буду-
Відпущу до хати
Про секрети люду
Небу розказати.
