Я нас малювала
Я нас малювала начисто,
Без чернеток і зайвих рам
Пам"ятаєш, червоне намисто?
А зорі, що сяяли нам?
Пам"ятаєш заплющені вії,
Що цілунком пробуджував враз?
Малювала начисто події,
Що не збудуться більше для нас...
Я не бачу ні неба, ні міста,
Лиш шляхи по яких ти ступав...
Малювала ті мрії начисто...
Впали горе-малюнки у став.
Потонули не в нім, а в отруті,
Розчинились в печалі сліпій,
Як посмів ти усе позабути?!
Тільки душу топтати не смій...
