Остання Прогулянка
Ельфійська Легенда
Можна витягти
Щасливий Квиток
Прекрасний замок
У облозі,
На приступ
«Чорки»* тупо йдуть,
Міцні Мереживні
Ворота
Немитій Силі роблять
«Кроть».
По банякам тупим,
Рогатим
Юнак ледь-ледь
Прошкутильгав,
Через горожу перескочив
Свою кохану рятувать.
Вона –
Ельфійка відчайдушна,
Її поранив чорний меч,
«Рятуйся, любий, - проказала, -
Поки до мене не дійшли.
Тупіше чорки ці за «зомбов»,
А я ловлю останню мить,
З тобою шкода розставатись,
Та пруться вже вони у двір.
Сховай свій меч,
Людина - рицар,
Портал скорботний
Вже відкрит,
І чорки смерті не побачать,
Я не помру – піду в портал…
«Ніколи тебе не покину.
Піду з тобою до кінця!»
Вони ідуть чудовим садом:
Птахи, звірята, співи флейт,
Прогулянка коротка буде,
Успіня їх чекає вже.
Під ноги стеляться алеї,
Нема алеям цим кінця:
Вони гуляти будуть вічно,
Такі дива у Світі Фей,
Хоч і нечасто,
Мають місце
Для Обраних,
Закоханих
Сердець!
………….
*Чорти + Орки
