ОСТАННЯ ПЕРЕЛІТНА НІЧ
з рубрики / циклу «ЕТЮДИ, КАРТИНКИ»
Ідеєю написання вірша завдячую твору
Леоніда Дебелого «Крик перелітних гусей»
Леоніда Дебелого «Крик перелітних гусей»
Переліт! Змах крил тривожний,
Стрімко витягнуті шиї!
Сміло птах пірнає кожний
У потоки-вітровії.
Вожака клич з вістря клину!
Вже не раз із ним літали.
Ще два – скраю неодмінно,
Щоб найслабші не відстали.
Ось і смеркло… Зграї треба
Приземлитись на спочинок.
Та доносить вітер з неба
Рідних запахів відтінок.
В морок ночі кличуть зорі,
А інстинкт – дорогу знає!
В неба темному просторі
Гордий крик гусей лунає!
Хоч летіти вже несила,
Не лякає більше втома!
Б’ється серце! Рвуться крила!
На світанку будем вдома!
Вдома!.. Вдома!.. Вдома…
