Магнолія
Магнолія схилила цвіт,
Чарує таїни жар-птиця,
Торкне хвостом коротка мить
Та є тепер у неї жриця.
Хоча на час вернеться знов.
Для кого то нові повтори?
Та неповторність,той покров
Дає чомусь нову опору.
І барви світу як колись,
Як вперше повернулись долі.
Чому на крильцях у бджоли
Не відшукати шляху волі?