14.05.2014 00:59

18+

299

5 | 5

 © Оля Стасюк

Серце

з рубрики / циклу «Ти - Людина! Я - Людина...»

Не за тихими,

Не за чорними,

А за білими диво-горами

Моє серце летить відірване,

Трохи змучене,

Трохи зморене.

А без нього доволі боляче

Перебути свята несонячні,

Будні чорні і непоміряні,

Із думками людей нещирими,

Із вогненним шматочком заходу,

Що втопився у сірих заводях…

Тисне в грудях ще щось незвідане…

Але ж серце, назавжди віддане,

Стало голубом, стало квітами,

Стало нашими диво-митями!..

То скажи, чому зранку тисне ще?

Може, ще в мені щось не знищене?

Може, доля зі мною бавиться?

Може, рана тяжка кривавиться?...

***

Не за тихими,

Не за чорними,

А за білими диво-горами

Моє серце летить закохане,

Диво-горами не сполохане…