25.05.2014 01:12
для всіх
214
    
  7 | 7  
 © Панін Олександр Миколайович

Чому?

(Пам’яті Небесної Сотні)


Любов і Шану

                          Ти знайшла,

Але в Безодню

Чому так рано

                            Ти пішла,

Небесна Сотня!?



Упир, що зброю

                             наставляв,

Не думав

                  “Нащо?”

І методично убивав

Дітей

            найкращих.


У корчах  б’ються

Чорна лють,

                      війни судоми…

І  безутішно

Сльози ллють

                          дівчата – вдови.


Щоб не зуміли                       

                           хробаки

Вкраїну зжерти,

Пішли звитяжні

                             хлопчаки,

Пішли на

                 Жертву!




Любов і Славу

                           Ти знайшла,

Але в Безодню

Ти дуже рано

                        відійшла,

Небесна Сотня!

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 25.05.2020 20:04  Старченко Наталія Ми... => © 

Красиво... Але гірко, безмежно гірко..

 27.05.2014 15:13  © ... => Ганна Коназюк 

Дуже вдячний за розуміння, чоловіки не повинні гинути, дівчата мають кохати та пестити діточок із живими коханими. Хіба це так багато!? Яких потвор це не влаштовує?

 27.05.2014 15:08  © ... => Світлана Рачинська 

Дякую за відгук, пам`ять Майдану треба берегти і зробити все, щоб її не знищили, як знищили серце Данко. Будемо гідними пам`яті полеглих і живих героїв.

 27.05.2014 13:21  Світлана Рачинська => © 

Дуже рано... Вічна пам"ять героям.

 27.05.2014 02:23  Ганна Коназюк => © 

Чудовий, болісний вірш, що проникає глибоко в серце і душу! "Дівчата-вдови" - має особливо трагічне смислове навантаження...
Дякую Вам за змістовну, пам"ятну поезію!

 26.05.2014 22:22  © ... => Тетяна Чорновіл 

Дуже дякую за відгук, за розуміння.

 26.05.2014 22:13  Тетяна Чорновіл => © 

Герої мають право на такий чудовий вірш!
Вічна пам"ять!

 26.05.2014 00:10  © ... => Мальва СВІТАНКОВА 

Дякую, пані Мальво! Дуже радий, що Вам сподобалось

 25.05.2014 23:48  Мальва СВІТАНКОВА => © 

Життя кожного - дар небесний. І забирати його немає права ніхто. Та є і ті людці, які цю заповідь порушують... прикриваючись блискітками свої ідолів...
Вибачте,що так не лаконічно....
Вірш чудовий тому знайде свою нішу у згаданій антології.

 25.05.2014 23:18  © ... => Тетяна Белімова 

Шановна пані Тетяно!
Дякую за відгук, хочу зазначити, що ті,кого не влаштовує збереження історичної пам’яті взагалі, та трагічних подій останніх місяців зокрема, вбивають загиблих вдруге.
Дивує також, що мовчить більшість професійних, вшанованих , поважних літераторів, чи я чогось не знаю?
Не роблять професіонали, зроблять аматори і вже роблять!
Що стосується поетичного розміру, то вперше я зустрівся з ним у вірші Пастернака “Мело, мело по всей земле, во все пределы …” , але ще раніше він був використаний у вірші “Лилия и Лев”: “ День назывался четвергом, рассвет был алым, змея вползала в тихий дом, змея вползала…” Стихотворение приписывают Киплингу, но окончательного ответа нет, так как английский оригинал не найден (если верить интернету).
Дякую за пропозицію надіслати вірш до антології. Обов’язково спробую, дякую ще раз.

 25.05.2014 10:20  Тетяна Белімова => © 

Нещодавно зіткнулася із нерозумінням "пафосу" української революції і засудженням таких поетичних проявів вшанування наших героїв. А я хочу подякувати кожному, хто зберігає пам`ять про українських героїв у поетичному слові!
Дякую вам, Олександре Миколайовичу! Ритм сподобався! Чергування 8-стопного і 5-стопника, тобто, довгого і короткого рядка! Сама останній свій вірш таким римувала і знаю, що ой як непросто дається!