24.08.2010 14:42
© Тетяна Чорновіл
СТАРI ФОТОГРАФIЇ
з рубрики / циклу «СПОМИНИ»
Лiт обдмухавши пилинки,
Мов вернувши з небуття,
Вас дiстану на хвилинки,
Давнi клаптики життя.
Бо на кожнiм тiм портретi
Мiй давно забутий рiд:
Баба в вишитiм корсетi,
З парубоцьким чубом дiд,
Подруг з тiткою багато,
Тiтка краща серед них.
Молодi ще мама й тато,
Лиш роки - в очах сумних.
В думцi постатi зринають,
Воскресаючи на мить.
Що померли вже, не знають,
Лиш моя душа щемить.
Й я не вічно буду жити,
Як урветься серця стук,
Вам прийдеться залишити
Фотографiй кiлька штук.
Не спiшiть їх викидати.
Попрошу зарані вас,
Може схочете дiстати
Випадково в вiльний час.
I, долаючи дрiмоту
Ту холодну вiкову,
Посмiхнусь до вас iз фото,
Тихо в згадцi оживу...