19.11.2010 00:49

-

1032

11 | 11

 © Тетяна Чорновіл

Д О Д О М У

з рубрики / циклу «СПОМИНИ»

Я приїхала додому, 

Йду з автобуса до хати. 

Ось i двiр. Не ждала мати, 

Вибiга, забувши втому. 

 

Матiр тихо привiтаю, 

Зразу сльози, поцiлунки, 

Я нехитрi подарунки 

З сумки в хатi викладаю. 

 

- Йди вечерять, ти ж не їла,- 

Мати рада, як дитина. 

Шумом сповнена хатина, 

Бо новин копиця цiла: 

 

- Наробили кури шкоди 

На городi у сусiдки; 

- На кутку в одної тiтки 

Злодій в погрiб красти ходе… 

 

- В нас малина вже поспіла; 

- Хтось підкинув кошенята, 

Так що треба доглядати. 

- Щось ти зовсім мало їла… 

 

Свiжої води набрати 

Раптом вийде до криницi, 

Щоб сусiдам похвалиться, 

Що у неї гостi в хатi. 

 

Наче вчора пригадалось, 

Справді ж літ пройшло багато. 

Де той двiр? I де та хата? 

Тiльки в пам`ятi осталось. 

 

Хоч і пам`ять вже змiнилась. 

Бiльш не буду приїжджати 

В те село. Бо вмерла мати, 

А сьогоднi - тiльки снилась...