Хто розвіє імлу?
Ніхто, крім Громади
Тліють зловісні вогні,
Землю спроможні спалити,
Люди, немов уві сні,
Грають з війною як діти.
Покручі зброю беруть,
Селами рищуть, містами,
А заморочений люд
Їх прикриває тілами.
Зрадницька “братська любов”
(В пеклі втішається Каїн),
Вибухи, постріли, кров…
Хто – закулісний хазяїн!?
Буйно цвіте блекота:
Сіють облуду чужинці,
Знову в країні орда,
Звіроголові ординці.
Кронос жахає людей,
Сповнений лютого шалу:
- Швидше
віддайте
дітей
Марсу
й мені
на поталу!
Знову до влади повзе
Підла лихварська всеядність,
Ладна купити усе:
Cовість,
сумління
та святість.
Ниций брехливий туман
Зграї ховає кошлаті,
Зрадити прагнуть Майдан,
Знову людей ошукати.
Символ і Пам’ять – Майдан
Декому став на заваді,
Прихисток він громадян,
Він допоможе, не зрадить.
Щоб не розрісся Осот,
Щоб не підкралася Зграя –
З Горніх, Небесних Висот
Сотня пильнує Святая!
Місце героїв і ран
Не віддамо лиходіям,
Житиме вічно Майдан,
Наша любов і надія!
* * *
Майдан не зникне,
Доки ми
Пам’ятаємо!
