Змінилось тіло і душа

з рубрики / циклу «Про долю»

Стояла, кликала його,

Він рушив далі не вагався,

Забув про світле – в серці зло,

Вперед ішов не озирався.

Вона кричала на весь світ,

Мов ранена тварина,

Згубив її весняний цвіт,

Під серцем є дитина.

Стомилась, сіла відпочити,

Тремтіло тіло і душа,

Як же без нього буде жити?

Одна на світі сирота.

Під серцем стукає дитина,

Ще не відоме відчуття,

Вона тепер не сиротина,

У ній живе її дитя.

А з ним йде злоба і зневага,

В душі у неї все змінилось,

Той перший стук, то перевага,

Лихе напевно лише снилось.

Змінилось тіло і душа,

З очей поділася облуда,

Він геть не вартий і гроша,

Нікчема – коротко паскуда.

м. Славута,