Війна

Українці ніколи ні на кого перші не нападали.
(історичний факт)

Ой прийшла вже в Україну та чорная днина -

Вже під дулом автомата червона калина.

Війна. Війна жорстокая - Донецьк, схід палає.

Ворог злосний, безпощадний країну терзає.

Де ви взялись, руські «браття» й кадировці кляті -

Терористи, агресори до бійні завзяті?

Руки у вас в крові по лікті - це ваша робота:

Нести лихо, смерть і горе - пекельна турбота.

А козаки – ви потомки вкраїнського роду,

З нагайкою і зброєю ви проти народу.

Гинуть люди, гинуть хлопці - наші українці,

Ви ще клятіші тирани ніж фашисти-німці.

Зупиніться, схаменіться, не тримайте зброю,

Не стріляйте, не вбивайте і не йдіть до бою.

Бійтесь Бога і прокляття усього народу -

Проклянуть вас українці із роду до роду.

Хочем миру, тиші, щастя для нашого люду

Та полеглих в боях хлопців повік не забудем.

Синьо-жовтий прапор наш майорить в блакиті

Як реквієм лине гімн у жалобній тиші.

Просим Бога, молим творця і щиро благаєм:

«Дай нам мир, не треба крові, сердечно прохаєм.

Благослови Україну і народ наш, й рідний край.

Землю праведну врагами шматувать не дай.»

Хай засяє зоря миру в голубому небі

Мирні люди-українці - нам війни не треба.

с. Нижні Станівці, Буковина, 03.06.2014

Візьміть участь в обговоренні