05.06.2014 11:15
for all
2050 views
    
rating 5 | 8 usr.
 © ЛЮЛЬКА НІНА

Війна

Війна Українці ніколи ні на кого перші не нападали.
(історичний факт)

Ой прийшла вже в Україну та чорная днина -

Вже під дулом автомата червона калина.


Війна. Війна жорстокая - Донецьк, схід палає.

Ворог злосний, безпощадний країну терзає.


Де ви взялись, руські «браття» й кадировці кляті -

Терористи, агресори до бійні завзяті?


Руки у вас в крові по лікті - це ваша робота:

Нести лихо, смерть і горе - пекельна турбота.


А козаки – ви потомки вкраїнського роду, 

З нагайкою і зброєю ви проти народу.


Гинуть люди, гинуть хлопці - наші українці, 

Ви ще клятіші тирани ніж фашисти-німці.


Зупиніться, схаменіться, не тримайте зброю, 

Не стріляйте, не вбивайте і не йдіть до бою.


Бійтесь Бога і прокляття усього народу -

Проклянуть вас українці із роду до роду.


Хочем миру, тиші, щастя для нашого люду

Та полеглих в боях хлопців повік не забудем.


Синьо-жовтий прапор наш майорить в блакиті

Як реквієм лине гімн у жалобній тиші.


Просим Бога, молим творця і щиро благаєм:

«Дай нам мир, не треба крові, сердечно прохаєм.


Благослови Україну і народ наш, й рідний край.

Землю праведну врагами шматувать не дай.»


Хай засяє зоря миру в голубому небі

Мирні люди-українці - нам війни не треба.

с. Нижні Станівці, Буковина, 03.06.2014


«Проба Пера» цікавиться

  • Хочете залишити відгук про прочитане?
  • Відгук

Публікації: Люлька Ніна

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 16.06.2014 22:48  Антоніна Грицаюк => © 

Правдиво і дуже боляче на це все дивитися, як гинуть молоді герої, беззахисні перед злісним ворогом!(( 

 06.06.2014 22:24  © ... => ГАННА КОНАЗЮК 

Дякуємо, Анічко, за підтримку.

             

 06.06.2014 22:17  © ... => Тетяна Чорновіл 

Дякуємо за розуміння і за відгук. 

 06.06.2014 13:20  ГАННА КОНАЗЮК => © 

Гарний вірш! Правдивий! 

 05.06.2014 22:24  Тетяна Чорновіл => © 

Вірш звучить як сумна народна дума!