Вирок долі

з рубрики / циклу «Про долю»

Вірш написаний на реальних подіях.

Кричала годі, уже досить,

Мов навіжена смерть всіх косить,

Старих, малих впину немає,

Коса в руках тільки мелькає.

До доні тягне свої руки,

Терпить сердешна страшні муки,

Лише шістнадцять має літ,

Не бачила ще зовсім світ.

Немов та свічка догоряє,

За що Господь її карає?

Вирок страшний в неї саркома,

Страшна хвороба всім відома.

А, як дивитись доні в очі,

Сердешна жити дуже хоче,

А лікарям біда на руку,

Буде надалі за науку.

Гроші тягнули, не вгавали,

Кишені ширше розкривали,

Вирок відомий з перших днів,

За мить світ білий почорнів.

м. Славута,

Візьміть участь в обговоренні

Сьогодні в інтернеті бачила зустріч жінки, що емігрувала в США, з Ситіним. Вона мала рак легень в 4 стадії (1263 ракові клітини на 1 мл). Настрої Ситіна проти онкології переписувала і читала безперервно. Списала паперу цілий ящик. Вилікувалась цим і має 32 клітини на 1мл (норма до 35). Приїхала до нього, щоб подякувати.
Може Вам пригодиться інформація.

До сліз... страшна хвороба. Біда. Дійсно, просто вирок долі...



+++ +++ Зберегти, як скаргу

Візьміть участь в обговоренні

Виберіть розділ