03.05.2014 12:33
for all
230 views
    
rating 5 | 1 usr.
 © Антоніна Грицаюк

Татова помічниця

Татова помічниця

Біжу босоніж по росі,

Аж коле ноги босі,

Милуюся я тій красі,

Живу я тим і досі.


Немов перлина та роса,

Блищить дорога бита,

Шумить десь татова коса,

Росою зранку вмита.


Лежать покоси у рядок,

Всі схожі, мов близнята,

Лиш тільки соловей замовк,

Біжу горнусь до тата.


Пахне скошена трава,

Деркач дирчить завзято,

Не треба зайві тут слова,

Траву скосив мій тато.


Туман сповив все навкруги,

Нехай собі кружляє,

Тут я не знатиму нудьги,

Вже й сонце не дрімає.


Старанно розтрушу траву,

Корівка посмакує,

Росою сукню обмочу,

Мені все так пасує.


Тато пригорне, поцілує,

Моя ж ти помічниця,

Мов сизий голуб той воркує,

Прокинулась це ж сниться.


Щасливий сон та час вставати,

Хоч іще хвилину,

Не хочу тата відпускати,

Й себе у сні дитину.



м. Славута, 

Публікації: Антоніна Грицаюк

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 04.05.2014 13:57  © ... => ГАННА КОНАЗЮК 

Приємно, що і вам в глибині душі згадались теплі спогади з дитинства! 

 04.05.2014 02:11  ГАННА КОНА... => © 

Десь аж у душі залоскотало...Гарний сон! Такий, що навіює спогади дитинства... Дякую!