13.06.2014 00:18

для всіх

313

3 | 3

 © Яворський Олександр

Олівець

Покрокував повільно на листок

Заструганий під корінь Олівець.

Відміряний йому короткий строк, 

Здавалося, списав він нанівець.

Даремно мав заточений графіт, 

Намарно затискався між фаланг –

Хоч лінію життя уздовж листків

Провів, та непомічений був там.

Десь гумкою затерто його слід, 

Десь вкрито кількома шарами фарб.

Для Пензля Олівець був наче гід, 

А для Митця – немов сакральний скарб.

Наблизився сподіваний кінець –

Напруживсь Олівець, почувся тріск.

Повагу проявив йому Митець

Обрамивши дописаний ескіз.