13.06.2014 18:41

18+

313

9 | 9

 © Оля Стасюк

Холодний дощ, пробач мені

з рубрики / циклу «Задощило почуттями...»

Холодний дощ, пробач мені, пробач!

За сонце, сміх, за посмішки і жарти.

Приймаю твій важкий небесний плач.

Не зупиняйся. Пізно вже… Й не варто.

Не спопеляй, не знищуй, не грими, 

Не бий в вікно з розмаху, із розбоєм.

Зайди до мене. Трохи посиди, 

Хоч хвильку поговоримо з тобою.

Розкажеш, як там гори… Чи стоять.

Чи дихають. Чи пахнуть ще зірками.

З тобою, знаєш, дивна благодать, -

Ти, наче біль, очищуєш всі рани.

Не йти, не ображайся і прости

За дикий сміх і сонце неозоре.

Сьогодні ще. коли поснуть мости, 

З тобою я про серце поговорю.