21.01.2014 16:58
18+
205 views
    
rating 5 | 7 usr.
 © Оля Стасюк

Слова

Слова

Мені б лишень краплиночку завзяття

Весняних співів, співів голосних!

Буває, що слова оці – прокляття.

Буває – порятунок тільки в них.


Буває – тисне, просто із нічого,

Отак візьме – і чавить сік з душі!

Тоді, я знаю, треба у дорогу.

Але мені лишаються вірші.


Перо у щасті й мовити не сміє,

Скрипить, немов заковане в граніт.

Чого мовчиш? Пиши про ейфорію!

Навіщо знову всім про плач навзрид?..


Тиняюся у світовім сум”ятті,

Чужим стає поволі власний дім...

Буває, слово – кара. Як прокляття.

Буває, порятунок тільки в нім.

Публікації: Оля Стасюк

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 24.01.2014 21:02  Тадм 

молодчинка, Олю 

 22.01.2014 15:30  © ... => Тетяна Белімова 

дякую) не знаю, може це норма...) 

 22.01.2014 08:42  Тетяна Белімова => © 

"Тиняюся у світовім сум”ятті,
Чужим стає поволі власний дім..." - не дай, Боже, аби справдилося.
Про слова і їхню силу - сподобалося! 

 21.01.2014 20:50  © ... => Тетяна Чорновіл 

є такий момент) спасибі) 

 21.01.2014 20:31  Тетяна Чорновіл => © 

Гарно! Про плач навзрид краще не писати. А то ще читачі почнуть... навзрид! )) 

 21.01.2014 19:43  © ... => Світлана Рачинська 

спасибі за розуміння, Світланко) 

 21.01.2014 19:43  © ... => Володимир Пірнач 

прошу і дякую) 

 21.01.2014 19:43  © ... => Деркач Олександр 

дякую) 

 21.01.2014 18:34  Микола Чат => © 

Чудова Поезія! 

 21.01.2014 18:19  Світлана Рачинська 

Так, бувають і такі слова... вірш пречудовий) 

 21.01.2014 18:16  Володимир Пірнач => © 

Дуже класно.
Особливо третій.. забираю собі :)
Плюсую. 

 21.01.2014 16:12  Деркач Олександр => © 

Дуже-дуже сильно! Вражаюче просто про складне)