16.06.2014 22:09

для всіх

219

7 | 7

 © Оля Стасюк

Бузкова повінь

з рубрики / циклу «Літо»

Не Дніпро це був, і не Горинь.

Прямо з гірки, з вершечку вниз, 

Я ввірвалась в бузкову повінь

На всій швидкості двох коліс.

Ароматні бузкові нетрі

Закрутились в зелене тло…

Він ще пахнув за кілометри, 

Не цей самий, але ж – було!

І краса, від дощу волога, 

Сколихнулася, ніби в сні.

Що ж, росла тут доволі довго, -

Чом ніхто не торкавсь її?

Знаю, потім ще в снах ранкових, 

Замість гір і звичайних сліз, 

Буде повінь бузку казкова

На всій швидкості двох коліс.