29.01.2014 00:29
for all
212 views
    
rating 5 | 3 usr.
 © Субота Олександр

А віз і нині там

Коли зірвався ідол з постаменту,

Ще й впав під насміх  нової доби,

Чорти завили  у казенних нетрях

І заревіли  звіром від злоби.


Розбитий ідол і остання крапля,

За волю, за розстріляних дідів,

Лунають дзвони і їх звуки часті -   

Це дух молитви знищених церквів.


За ті голодні, змучені мільйони,

За хліб котрий на стіл так і не ліг,

За долі, що гнили заради трону,

За тих, хто віру втратити не зміг. 


Нащо нам ідол - є у нас молитва,

І не потрібен  цей зловісний гам,

Коли живуть у мирі європейці

А наш скрипучий віз і нині там.

Публікації: Субота Олександр

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 10.06.2016 12:30  Каранда Галина => © 
 30.01.2014 11:28  Тадм 

сумно 

 30.01.2014 10:22  © ... => Тетяна Белімова 

Дякую! 

 30.01.2014 10:21  © ... => Тетяна Чорновіл 

Дякую.Щоб щось комуністам купити - в черговий раз треба народ продати,що вони й зробили. 

 29.01.2014 16:54  Тетяна Чорновіл => © 

Гарний вірш! Але не кажіть, нащо нам ідол! І від ідола може бути зиск! Он у Сумах мер міста запропонував комуністам купити пам"ятник ідола за 16 млн гривень. )) Якщо куплять, можна ярмарок по всій Україні зробити! Ще їх вистачає! 

 29.01.2014 14:09  Марина Моренго => © 

як же це точно! дуже сподобалось, але стало вкотре сумно. 

 29.01.2014 13:14  Тетяна Белімова => © 

Гарні ви образи підібрали, Олександре! Символіка потужна і яскрава. Розумного, як то кажуть, досить! 

 29.01.2014 13:02  Володимир Пірнач => © 

Гарний текст.

Сподобалось.


От вам картинка в тему :)