А серце здатне покришити стіни
А серце здатне покришити стіни,
Немов дощівка, що із ринви крапле,
І пробиває найтовстіший камінь.
А ти ідеш по вулиці і бачиш
Дрантиві стіни і серця у нішах,
І справи не здаєш - твоє в бетоні.
І люди йдуть із ліва та й направо,
Протертість неба вата заліпила,
А ти стоїш, роззявивши свідомість
І невторопки, що у грудях - молот,
Що мрія жде поламаної цегли,
Яку так просто ій переступити.
А серце здатне розбивати стіни...
21.06.2014
