Колосся дощик вмив
з рубрики / циклу «Про Природу»
Колосся дощик вмив,
Вітер взявсь за діло,
Його гарненько підсушив,
А воно ще невміло.
Тихесенько так шелестить,
Ще сили геть не має,
Настане скоро вже та мить,
Щодень зерном буяє.
Тоді грайливий вітерець,
Йому лиш для потіхи,
Жнива для літечка вінець,
Зерно сиплеться в міхи.
м. Славута,
