26.06.2014 18:25
для всіх
338
    
  6 | 6  
 © Максимів Галина

ОЧИМА ВОЛОШКОВИМИ...

Не пропікай очима волошковими

Моєї ізболеної душі –

За стрічами і враженнями новими

Пишу вірші… Тобі пишу вірші…

В травинці кожній, в пелюстині росяній –

Знаходжу букву, слово чи рядок, 

Й світанні, що туманом припорошений, –

Тобі назустріч роблю перший крок.

І не біда, що відстанями міряєм

Наш кожен день і кожну нашу ніч, 

Живу з Тобою і без Тебе мріями.

Без Тебе, правда, день – як сто сторіч.

Хоч червень обдаровує обновами, 

Нічого не лишаючи собі…

Не спопеляй очима волошковими

Те серце, що залюблене в Тобі!



26.06.2014

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 27.06.2014 13:20  Панін Олександр Мико... => © 

Який ще може бути відгук! Надзвичайно гарно.

 27.06.2014 08:54  Тетяна Белімова => © 

{#} Пані Галино! Моє вітання! Давно вас не було - і ось сюрприз: такий чудовий вірш!

Я думаю, вашу ЛГ почують! Хай щастить!

 26.06.2014 17:43  Ганна Коназюк => © 

Красиво! Дуже!.. І видозмінені слова гармонують тут. Словом, сподобалось!)

 26.06.2014 14:10  Світлана Рачинська => © 

Невимовно гарно... Вірш просто захоплює!

 26.06.2014 12:50  Панін Олександр Мико... => © 

Дуже гарно. Світла лірика, якої зараз так бракує.