ВІДГОРІЛО, ВІДДИМІЛОСЯ…
Відгоріло, віддимілося –
Іскру в попелі не шукай!
І розлилося, перелилося,
Все, що надміру й понад край.
І нема на то поради,
Відболіли і серце, й душа
Не шукай у мені принади,
Як скупий на дорозі гроша.
Вже відтліло, вітром розвіяло
Те, що вчора іще жило
Бо не зерна любові сіяно –
Зради чорної квітне жало.
І тому не грітиме полум’я,
І не мчатиме вгору дим –
Час спинити сліз цих повені:
Той, хто рідним був – став чужим...
