Буря в постелі

з рубрики / циклу «А прийде пародист...»

Лілія Ніколаєнко
ДЖЕРЕЛА МЕДУ (Цикл "12-ть казок місяця")

На карті пристрасті – джерела меду,
Жагучі ласки – гейзери пустель.
Це власний рай… омріяна планета…
Де плід наш заборонений росте.
...
І дихання палке відчують зорі,
Із чаші ночі розіллється шал,
І стане неосяжним диким морем,
В стихію медом увірветься шквал.

Вірш дуже сподобався! Фантазія – неймовірна! Чому я подібних не пишу? Бо завжди її ставив у рамки. А в тих рамках… От скільки живу в пустелі – ніколи гейзерів не бачив. Може, просто пустеля велика))). Тому пародія… Але – не зла! Добра! А ще й до того – популяризація класної поезії!

Буря в постелі*…

Вторгавсь і я у Каракум безодні.

Чого лиш там не було? Боже збав!

Верблюд! Ішак! Бабай! І вуглеводні…

А гейзерів, пробачте, не стрічав…

Без карти, визнаю, там колобродив –

Всього не бачив через саксаул…

Зводив з ума. Мости, даруйте, зводив!

А гейзери? Пустеля ж – не аул…

Жінки… То є планети! І зарази…

За плід незнаний – раєм потрясе!

В пустелі гейзер – значить, витік газу!

А жінка й газ – то просто

наше все!

Я по рельєфах сам пройдусь незвичних,

Знайду місця, де шал видобувать!

За жінку отаку, енергетичну –

Із цілим світом буду воювать!

01.07.2014

Буря в постелі

з рубрики / циклу «А прийде пародист...»

Візьміть участь в обговоренні

Виберіть розділ



+++ +++ Зберегти, як скаргу