Хто про що…
з рубрики / циклу «А прийде пародист...»
Мальва СВІТАНКОВА
В ОБІЙМАХ ПТАХІВ ( ДІМ ДУШІ)
Розвію тугу сизо-бурим прахом -
І мрія пишнокрила оживе!
В обіймах полохливо-райських птахів
Відкриє тіло в собі щось нове.
…Їх дивні лати - як периста збруя,
Що ясно так малюється мені.
І помах крил - феєрія пташина
Підносить до строкатої мети…
В ОБІЙМАХ ПТАХІВ ( ДІМ ДУШІ)
Розвію тугу сизо-бурим прахом -
І мрія пишнокрила оживе!
В обіймах полохливо-райських птахів
Відкриє тіло в собі щось нове.
…Їх дивні лати - як периста збруя,
Що ясно так малюється мені.
І помах крил - феєрія пташина
Підносить до строкатої мети…
Усе зійде, пройде і стане прахом,
Та вічна гра, що так відома нам:
Він коло неї був – лише тихеньким птахом…
А осмілів – і ось тобі Адам!
Як помах крил, моя нестримна звичка:
Побачу, що тріпоче на вітрах –
Чи пишнокрила, чи перепеличка…
То спершу – полохливо-райський птах…
А потім – розплету і розшнурую,
І суть природи вповні оживе!
Як розпряжу усю перисту збрую –
Відкриє тіло в собі щось нове…
І де б не був – феєрія пташина
Підносить до строкатої мети…
Адам – то у перекладі «людина»…
Люблю я людям – помагать іти…
03.07.2014
03.07.2014 22:15 