НЕ МІШКИ ТЯГАТИ?

Без усяких викрутасів

Доки сторож боки мне, 

Десь на полі буряковім

Мій мішок чекав мене…

Я його тягнув додому, 

Аж тріщала вся спина!

А щоб легше було нести, 

Уявляв, що там – вона!

Обіймали юні руки, 

Ноги несли навпрошки.

І довірливо у мене

Упирались буряки…

Дотягнув. І сів за вірша, 

Як не в стайні – поміж трав –

Не буряк, а юне тіло

Із мішка я вивільняв…

І дійшло, що про дівчину, 

Що піддатливо-м’яка, 

Написати вірша тяжче, 

Ніж ворочати мішка…

07.07.2014